На нашем сайте вы можете читать онлайн «Світован». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Світован
0 баллов
0 мнений
11 чтений
Автор
Дата выхода
26 мая 2017
Краткое содержание книги Світован, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Світован. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Мирослав Дочинець) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга - повна захоплення і любові розповідь про мандри в горах із мудрецем Андрієм Вороном, якого вже встигли назвати українським Сократом. Він жив, як дихав, власним життям явив спроможність бути вільним у світі, який ловить і поневолює людину. Для сучасної, заблуканої серед штучних міражів людини світло його досвіду постає опорою для порятунку. Між рядками щирого письма живе горний дух, нурт живої природи, правда первісної оселі.
Світован читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Світован без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Нарештi зiбрався на слово:
– Тодi, коли я малював, метелик непорушно сидiв на його руцi. Аж поки я не докiнчив, не вiдтворив пензлем розпис його крил. А тодi вiн злетiв. Менi здалося, що старий щось йому шепнув. Уста за густими вусами ворухнулися – i метелик грайливо спурхнув з його руки. Як гадаете, може таке бути?
– Може, – вiдповiв я, i тоi митi звук у слухавцi обiрвався. Може, й добре, бо в таких випадках не знаеш, як прощатися.
За тиждень я й справдi дiстав бандероль. І хоч картина була на пластику, я сприйняв ii одразу – до болю знайому сильветку.
Тут будет реклама 1
Це був вiн. Його свiже, як промитi дiйки, лице, його пiднесене чоло, проникливi, мудрi очi… Вони завжди неспiшно й чiпко затримувалися на тому, що споглядали. Щоб увiбрати в себе, обгорнути предмет приязною увагою, проникнути нутряним зором у прихованi глибини. Тепер вiн дивився так на метелика, що присiв спочити на його рукав i довго не покидав прилюбне мiсце…
Був вечiр, сiдало сонце. Портрет я прихилив до стiни на столi.
Тут будет реклама 2
Мiсяць, що зiйшов над Ловачкою, скiсним променем засрiблив малюнок. І в тому прохолодному живому сяевi вiн ожив. Спочатку сивi патли чуприни й бороди, потiм очi i, нарештi, вуста, що, здалося, ворухнулися: «Доброi вам години!» Так вiн зазвичай вiтався з людьми…
Й оте благословенне лiто нiби знову озвалося теплою росою на ковзких квiтках портулаку, вiйнуло солодкавим запахом лози, в якiй ми пекли з ним картоплю.
З висоти (чи низини) своiх рокiв я вертаюся в тi днi свiтящi, що стали для мене живим намистом пiзнання.
Тут будет реклама 3
Пам'ять дивним чином зберегла iх свiжiсть, пересiявши полову пережиття.
Цi одробини спогадiв – про нього. Про того, хто рiзьбив тодi мою душу.
Злоба дня
О, моя нестримна, моя розхристана юносте! Мое кипуче ювенальне море, що весь час шукало новi живлющi струмки!
Усе найкраще приходить несподiвано. Втiм, усе найгiрше – також. Якби ми годнi наперед розподiлити в рiвних частках своi щастя i нещастя! Наш Учитель, аби пом'якшити вразливiсть нашого нерозумного тривку, заповiдав: кожному дневi – своя злоба.
Тут будет реклама 4
Себто застерiгав, що не варт бiдувати бiдою, яка ще не прийшла. Чи вже проминула. На один день достатньо й однiеi злоби-жури. І переживання, гнiв до заходу сонця мають вивiтритися iз твого серця. Та де мiг це розумiти тодi я, поривний, амбiтний, романтичний молодик, що iншу «злобу дня» обрав своiм служiнням.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Світован, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Мирослав Дочинець! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
