На нашем сайте вы можете читать онлайн «Світован». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Світован
0 баллов
0 мнений
11 чтений
Автор
Дата выхода
26 мая 2017
Краткое содержание книги Світован, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Світован. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Мирослав Дочинець) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга - повна захоплення і любові розповідь про мандри в горах із мудрецем Андрієм Вороном, якого вже встигли назвати українським Сократом. Він жив, як дихав, власним життям явив спроможність бути вільним у світі, який ловить і поневолює людину. Для сучасної, заблуканої серед штучних міражів людини світло його досвіду постає опорою для порятунку. Між рядками щирого письма живе горний дух, нурт живої природи, правда первісної оселі.
Світован читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Світован без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я при цьому уявляв ii – смiхотливу чорнявку з ясно-сiрими очима i вередливими, як шийка порцелянового глечика, губами. Я писав для неi, складав слова i речення, своi головнi на той час скарби, до ii засмаглих струнких нiг. Вона вже вважалася моею нареченою, остаточне поеднання мало ось-ось оформитись. Їi двоюрiдна сестра недавно натякнула, що вiд мене чекають пропозицii. Серцем я давно поривався до цього, але обставини були ще такими сирими, нiякоi облаштованостi. Завоювавши серце дiвчини, я вiдчайдушно завойовував газету.
Тут будет реклама 1
Тепер, коли нарештi почало щось складатися, я був готовий до одруження. Але, виявляеться, не була готова вона.
Там, на набережнiй, ii пiдтримував за стан молодий чоловiк, до якого вона довiрливо хилилася. З несподiваним жалем я подумав, що нiколи чомусь не дозволяв собi з нею на вулицi такоi фривольностi. Вони всмiхалися одне до одного. Ми теж iз нею весь час смiялися. Я знав: щоб прив'язати до себе жiнку, треба смiшити ii… Але iх смiх був iнший – смiх без жартiв, просто вiд утiхи близькостi.
Тут будет реклама 2
Може, це якийсь родич, невiдомий менi, – хапався я за рятiвне припущення. Але тоi ж митi, як за зловiсним сценарiем, вони зупинилися й поцiлувалися. Як голуби – коротко, звично, нiби мiж iншим. І далi пiшли. А я вкопано стояв. І якби мiст пiдi мною трiснув i завалився – мене б це здивувало менше, нiж видиво, що вiдкрилося щойно моiм очам. Спантеличений i обiкрадений, я оглянувся довкола, нiби хтось мав менi щось пояснити.Тут будет реклама 3
Але люди вiдчужено несли в очах своi клопоти. День заходив у полудень, заливаючи лiтеплом вуличну шамотню.
Всi кудись iшли. Я теж пiшов. Вiд чого я йшов i до чого, за чим i куди? Ноги самi повели мене в гуртожиток – едине тепер пристанище в цьому мiстi. Мабуть, я йшов iз невидющим поглядом, бо хтось iз зустрiчних гупнувся менi в плече i сказав: «Іди, йди, там тебе вже чекають». Це мене нiяк не пройняло, бо сам я нiкого й нiчого не чекав.
Бiля вахтерського бюрка стояв цибатим журавлем Скурпульон.
Тут будет реклама 4
Так ми поза очi називали вiдставника-коменданта. Пiсля того, як вiн бiля кiмнати аспiрантiв-бiологiв знайшов якогось химерного жука, настромив його на сiрничину i бiгав коридорами: «Скурпульон! Скурпульон! Обнаглелi до крайностi умнiкi. Ужо скурпульонов разводят в гуртожiтii!»
Це був ще той «боец». Якось я стояв у черзi до бочки з пивом, а Скурпульон на ящику збоку допивав котру вже гальбу.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Світован, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Мирослав Дочинець! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
