Професор Вільчур

Склавши аркуш вчетверо, вiн поклав його в конверт, заадресував до голови Тухвича i натиснув кнопку дзвоника.

– Будь ласка, зараз же вiдправте це, – сказав вiн сторожевi, – i, прошу, повiдомте професора Добранецького, що я хочу з ним поговорити.

На Добранецького не довелося довго чекати. Однак Вiльчур зумiв так опанувати себе, що цiлком вiльно привiтав його:

– Будь ласка, сiдайте. Я хотiв поговорити з вами, якщо у вас е час.

Добранецький подивився на годинник.

– У мене двадцять хвилин до операцii.

– О, я стiльки не заберу.

– Що сталося? – спитав Добранецький.

– Нещодавно тут у мене був голова Тухвич. Вiн сказав, що деякi нашi лiкарi пiдписали доповiдну записку з вимогою, щоб я вiдiйшов вiд справ. Вiн не назвав менi жодних iмен. Я читав цей документ i маю пiдстави вважати, що це ви його автор. Автор та iнiцiатор.

Добранецький трохи покусував губи, але пiдвiв голову i подивився Вiльчуровi в очi.

– Так. І не збираюсь заперечувати це.

– І у вас немае пiдстав, – пiдхопив Вiльчур.

– І в мене немае пiдстав, – пiдтвердив Добранецький. – Я не належу до людей, якi чогось бояться i безпринципово волiють змиритися з тим, що, на iхню думку, вважають поганим, замiсть будь-якими способами протистояти тому.

Вiльчур усмiхнувся.

– Ви дуже влучно сказали: будь-якими способами. Ви не знехтували жодним. Але не про те я хотiв з вами поговорити. Отже, Тухвич поставив передi мною альтернативу, давши менi plein pouvoir[43 - Цiлковита свобода (дiй) (фр.

).] щодо вибору: або взяти в своi руки управлiння клiнiкою й усунути з неi тих, хто дiе, обманюючи громадськiсть iй на шкоду, або самому вiдiйти.

Вiн замовк, очiкуючи питання Добранецького. Той же лише трошки зблiд, але не обiзвався анi словом. Вiльчур змiряв його зневажливим поглядом:

– Рiшення Тухвич залишив менi. Я вже вирiшив. Я щойно вiдправив йому листа з моею вiдставкою.

На щоках Добранецького з’явилися червонi плями.

– Я ж повiдомляю про це вам, бо в тому листi я заявив, що керiвництво закладом передаю у вашi руки.

Отже, я хотiв запитати, чи зробите ви менi невеличку послугу, щоб прийняти клiнiку?

Губи Добранецького поворухнулися, але вiн нiчого не сказав.

– Це менi б полегшило ситуацiю, – спокiйно сказав Вiльчур. – Якби я передавав керiвництво комусь iншому, менi б довелося витратити багато часу на пояснення та подiбнi речi, тодi як ви, неодноразово заступаючи мене, прекрасно орiентуетесь у всьому.